Адаптація до дитячого садочка

Тема адаптації до дитячого садочка – гостра та хвилююча. Тут багато підводних каменів – у скільки років краще віддавати дитину до дитячого садочка, за яким принципом обирати дитячий садок і як підготувати дитину, щоб їй сподобалось і малюк ходив до садочка із задоволенням? Тобто, адаптація принаймні у батьків починається ще задовго до того, як їхня дитина почне відвідувати садочок.

На мою думку, садок – це формат перебування дитини для того, щоб батьки вирішували свої справи. Інформація про те, що садок є архіважливим для дитячої соціалізації є спірна і застаріла. Дитині не обов’язково проводити весь день у садочку, щоб соціалізуватись. Якщо мене запитують, коли краще віддавати дитину до садочка, моя відповідь – чим пізніше, тим краще. Але, треба завжди дивитись по самій дитині та іншим життєвим обставинам.

Перший важливий фактор вдалої адаптації

– це власний досвід батьків. Навіть якщо батьки мають негативний досвід перебування у дитячому садочку, все ж, можна знайти декілька позитивних моментів, про які і варто розповідати дитині. Розкажіть дитині, чому в садочку може бути цікаво.

Дуже помічним стане підготовка дитини до режиму садочку. Багато хто з досвідчених батьків не раз помічав, що невиспана дитина – це суттєвий фактор, який впливає на настрій та самопочуття.

Далі у пригоді стане

знайомство дитини з речами, які вона використовуватиме у садочку – чешки чи тапочки, рушник, змінний одяг. Це можна влаштувати в ігрової формі.

Я категорично проти формату привести дитину і залишити її на півдня або цілий день. Позиція – поплакатись і прокричатись – неминуче приведе до психологічної травматизації дитини та сформованого небажання відвідувати садочок. На сьогоднішній день немає чіткого регламентованого порядку адаптації новоприбулої дитини у садку, і є декілька варіантів. В одному випадку, батькам дозволяють гуляти на прогулянці разом дитиною. В іншому – дозволяють бути батькам у роздягальні. І лише деякі вихователі наважуються допускати батьків у саму групу.

Перший тиждень рекомендую відвідувати садок разом з дитиною

– таким чином, малюк зможе познайомитись з вихователькою, дітьми, роздивитись приміщення. З собою дитині можна давати невеличку іграшку, каштан чи жолудь і розробити маленький ритуал – розповідати, що іграшка накопичила мамине\татове тепло і якщо малюку стане сумно – можна взяти трохи маминого тепла від іграшки. Деякі діти у перші дні розлуки взагалі не розлучаються з таким об’єктом.

Обов’язково спостерігайте за поведінкою малюка

– якщо дитина перебуває у пригніченому стані, її поведінка кардинально змінилась, з’явились тілесні реакції, за можливістю, зменшить перебування дитини у садочку, почніть з нового тижня операцію «адаптація» наново.

Якщо дитина не говорить або не розповідає про власні враження у садочку – розпитайте у батьків інших дітей про вашу дитину – як вона себе поводить, як реагує. Зазвичай, діти все розповідають.

Ще один прояв адаптації

– це незвична поведінка вдома після садочка. Дитина може бути некерованою, не реагувати на слова чи прохання. На противагу, у садочку дитина може поводитись ідеально. Це пов’язано з тим, що дитина накопичує напругу, яку не може вилити стороннім людям. Батьки є для дитини значимим дорослими, які приймуть дитину та її напругу, тому, зазвичай, весь квіт емоцій дістається батькам ввечері.

Правильно організований процес адаптації є запорукою успішного відвідування садочка дитиною.